Поточна ситуація
У місті Рубіжне Луганської області у результаті військової атаки РФ відбувся вибух цистерни з азотною кислотою.Азотна кислота (HNO₃) – безбарвна або жовта рідина з різким запахом, є надзвичайно агресивною неорганічною кислотою. При контакті концентрованої азотної кислоти з горючими матеріалами підвищується небезпека пожежі та вибуху. HNO₃ може диміти на повітрі, утворюючи дим від білого та жовтого до червоного кольору.
Під час вибуху азотної кислоти основними забрудниками є пари оксидів нітрогену: нітроген (IV) оксид (NO2) у вигляді його димеру (N2O4) – тетраоксиду динітрогену, що належать до ІІ класу небезпеки (високонебезпечні речовини). При надходженні в навколишнє середовище бурий газ NO2 здатний переноситися вітром на великі відстані. NO2 - газ із специфічним запахом, важчий за повітря, отруйний, подразнює дихальні шляхи. Найбільш небезпечною вважається зона до 100м від осередку вибуху.
Для виявлення забрудень атмосфери, зокрема оксидів нітрогену, використовували Інструменти Ozone and Mapping and Profiler Suite (OMPS) Національного полярного орбітального партнерства (NPP) (OMPS-NPP) L2 NM Aerosol Index Swath orbital за допомогою яких зафіксовано теплові аномалії забруднення повітря (рис.1) доступного з інструменту OMPS Nadir-Mapper на Suomi National. Індекс аерозолю виводиться на основі нормалізованого випромінювання з використанням 2 пар довжин хвиль при 340 і 378,5 нм. Роздільна здатність датчика 50 км. Роздільна здатність зображення становить 2 км, а тимчасова роздільна здатність – щоденна.
Рис.1 - Теплові аномалії забруднення повітря м. Рубіжне станом на 15:00 (UTC) 05 квітня 2022 року Національного полярного орбітального партнерства (NPP) (OMPS-NPP) L2 NM Aerosol Index Swath orbital V2
Рис.1 - Теплові аномалії забруднення повітря м. Рубіжне станом на 15:00 (UTC) 05 квітня 2022 року Національного полярного орбітального партнерства (NPP) (OMPS-NPP) L2 NM Aerosol Index Swath orbital V2
Моніторинг стану якості повітря відносно оксидів нітрогену проводили з використанням даних ТRIOMI встановленого на борту космічного супутника Sentinel-5 Precursor (рис.2-4).
Рис.2 – Точки забруднення повітря станом на 17:00 (UTC) 05 квітня 2022 року
Рис.3 – Точки забруднення повітря станом на 20:00 (UTC) 05 квітня 2022 року
Рис.4 – Точки забруднення повітря станом на 11:00 (UTC) 06 квітня 2022 року
Рис.2 – Точки забруднення повітря станом на 17:00 (UTC) 05 квітня 2022 року
Рис.3 – Точки забруднення повітря станом на 20:00 (UTC) 05 квітня 2022 року
Рис.4 – Точки забруднення повітря станом на 11:00 (UTC) 06 квітня 2022 року
Ризики
Вплив азотної кислоти може викликати подразнення шкіри, слизових оболонок, а також набряк легенів, пневмоніт, бронхіт і ерозію зубів.
Внаслідок вибуху, може існувати в декількох формах: газ, пар, туман, дим, аерозоль. Туман азотної кислоти може потрапляти в ротову порожнину або носові шляхи, газ і пар – в верхні дихальні шляхи. Пари азотної кислоти можуть викликати негайне подразнення дихальних шляхів, біль і задишку з наступним періодом одужання, що може тривати кілька тижнів. Дим та аерозоль може потрапляти в альвеолярну область легень. Рівень загрози залежить від концентрації, дози та часу впливу. Люди з алергією чи астмою є найбільш чутливими групами населення, яке піддається впливу.
Мінімізація ризиків
- Для зменшення концентрації утворених парів під час вибуху азотної кислоти доцільно використання розпиленої води.
- У випадку пожежі необхідно охолоджувати ємності, обробляючи їх розпиленою водою у великих кількостях, можливо використання вуглекислого газу.
- Не рекомендується використання піни.
- Прямий контакт азотної кислоти з водою може привести до екзотермічних реакцій.
Підготовчі дії
- Одним із можливих напрямків утилізації є перероблення в азотні добрива з використанням карбаміду.
- Реалізація добрив фермерським господарствам за спеціальною програмою.
Магльована Тетяна В’ячеславівна, д.т.н.,
доцент кафедри фізико-хімічних основ розвитку та гасіння пожеж Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України