Законодавство не забороняє виконувати дистанційну роботу із за кордону. КЗпП не обмежує працівника у виборі, де він працюватиме дистанційно та упродовж якого часу , якщо дистанційну роботу запровадили не на визначений строк. Дистанційна робота — це форма організації праці, за якої працівник виконує роботу поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та використовує інформаційно-комунікаційні технології (ч. 1 ст. 60-2 КЗпП).
Якщо працівник вирішив жити за кордоном і працювати дистанційно на українському підприємстві, він має перебувати у країні на законних підставах, і дотримуватися податкового законодавства країни перебування. Працівнику потрібно проконсультуватися з бухгалтером підприємства стосовно статусу резидента та, відповідно, сплати податків.
Обов’язкові профілактичні медогляди під час війни
Обов’язкові медичні огляди під час воєнного стану проходять відповідно до законів і підзаконних актів України, зокрема — статті 26 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004-XII. Роботодавець зобов’язаний власним коштом профінансувати та організувати попередній (до прийняття на роботу) і періодичні медогляди працівників.
Обов’язкові медогляди проходять:
особи віком до 21 року;
працівники:
підприємств харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі;
лікувально-профілактичних, дошкільних і навчально-виховних закладів; водопровідних споруд, об’єктів комунально-побутового обслуговування; підприємств, установ, організацій, професійна чи інша діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може спричинити поширення інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь;
зайняті на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці.
Повний перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких мають проходити обов’язкові профілактичні медичні огляди, затверджений постановою КМУ від 23.05.2001 № 559.
Обов’язковий профілактичний медогляд, відповідно до Переліку, затвердженого наказом МОЗ від 23.07.2002 № 280, передбачає: загальне обстеження лікарями-спеціалістами (терапевт, дерматовенеролог, отоларинголог, стоматолог та інші (за потреби); лабораторне обстеження; функціональне обстеження.
Роботодавець повинен відсторонити від роботи працівників, які без поважних причин не пройшли у встановлений строк обов’язковий медичний огляд у повному обсязі. Таких працівників можна притягти до дисциплінарної відповідальності.
З 16 липня 2022 року запроваджується використання державної мови в мережі Інтернет і мови інтерфейсів комп’ютерних програм
16 липня 2022 року набирають чинності частина друга та шоста статті 27 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VІІІ (далі — Закон). Вони регламентують використання державної мови в мережі Інтернет і мови інтерфейсів комп’ютерних програм, встановлених на товарах. з 16 липня 2022 року: будь-який товар, на якому встановлена комп’ютерна програма, — від автомобіля до пральної машини чи електрокавоварки, — повинен бути «локалізований» для реалізації в Україні. На товарі має бути українськомовний інтерфейс незалежно від того, чи цей інтерфейс використовує електронний екран чи має вигляд панелі керування зі звичайними кнопками; усі інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, ютюб-, вайбер-, телеграм-канали, мобільні застосунки тощо), які використовуються як інтернет-представництва суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, зокрема інформаційні інтернет-ресурси, повинні мати основну версію українською мовою, яка має завантажуватися для користувачів в Україні за замовчуванням. Українськомовна версія інтернет-представництва іноземного суб’єкта господарювання, який реалізує продукцію в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатній для того, щоб користувач з України міг повністю розуміти мету діяльності цього суб’єкта.
Інтернет-магазини, інтернет-каталоги з 16 липня 2022 р. зобов’язані мати повноцінну версію українською мовою, яка має бути основною, тобто містити максимальний обсяг інформації, і завантажуватися за замовчуванням. Відсутність українськомовної версії інформаційного інтернет-ресурсу після 16 липня може означати свідоме порушення його власником вимог закону про державну мову, або факт відсутності державної реєстрації засобу масової інформації та/або власника як суб’єкта підприємницької діяльності. Уповноважений із захисту державної мови зможе накладати штрафи на посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників і працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть Закон. Розмір штрафу: від 3400 до 8500 грн — якщо порушення вчинено вперше; від 8500 до 11900 грн — за повторне порушення.
Як провести атестацію робочих місць за умовами праці під час воєнного стану
Атестація робочих місць за умовами праці обов’язкова для робочих місць із наявними шкідливими виробничими факторами. Підприємство має провести атестацію на тих робочих місцях, де триває виробничий процес за типових виробничих умов. Лабораторно-інструментальні дослідження фізичних, хімічних, біологічних, визначення психофізіологічних факторів проводяться в процесі роботи у характерних (типових) виробничих умовах, при справних і ефективно діючих засобах колективного і індивідуального захисту. Підстава — пункт 3.4 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Мінпраці від 01.09.1992 № 41. Якщо відсутні типові виробничі умови, зокрема, коли виробничий процес на окремих виробництвах, цехах, робочих місцях працівників зупинений, то атестація не проводиться. Потрібно провести на підприємстві атестацію на робочих місцях, на яких виробничий процес: за типових виробничих умов; відновлений у типових виробничих умовах.
За матеріалами Держпраці