У ніч на 6 червня 2023 року російські окупаційні війська здійснили черговий терористичний акт - підірвали Каховську ГЕС, що спричинило руйнацію греблі, знищення Каховського водосховища, завдало нищівної шкоди екосистемі й суспільно - економічному розвиткові Херсонщини та прилеглих регіонів, розташованих внизу по течії річки Дніпро. На сьогодні владні структури, профільні спеціалісти, науковці країни здійснюють на доступних територіях у постраждалих регіонах багатовекторні відповідні дослідження, щоб дати реалістичні відповіді на проблемні питання щодо майбутнього Каховської ГЕС, забезпечення безпечного життя мешканців та оздоровлення довкілля.
Цього року Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління спільно з провідними науковими установами Національної академії наук України, Національної академії аграрних наук розробили Програму дослідних робіт на 2023-2024 роки за темою: «Розроблення рекомендацій щодо доцільності відбудови гідроспоруд Каховського гідровузла та наповнення Каховського водосховища для забезпечення надійної експлуатації водозабору Запорізької АЕС, інших водозаборів комунального та промислового водопостачання та відновлення екологічного стану і біорізноманіття Нижнього Дніпра», яку узгодили з Державним агентством водних ресурсів України, а також з Державним агентством меліорації та рибного господарства України. Вона передбачає проведення комплексних польових, лабораторних та камеральних досліджень ложа Каховського водосховища за гідрохімічними, гідробіологічними, іхтіологічними, геохімічними радіологічними та іншими показниками. У вересні-листопаді ц.р. науковці Академії та профільні фахівці наукових інституцій НАНУ та НААН здійснили окремі дослідження за напрямками на місцевості в акваторії колишнього Каховського водосховища, а також деяких населених пунктів Херсонської та Дніпропетровської областей. Нині одержані дані вивчаються відповідними науковими установами.
Проте вже попередні висновка засвідчують: внаслідок руйнування греблі та скиду води на сьогодні понад 2 млн людей на постраждалих територіях мають проблеми з доступом до якісної питної води, що, зважаючи і на незадовільний стан навколишнього природного середовища, може призвести до погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації на прилеглих територіях та зумовити виникнення особливо небезпечних інфекційних захворювань у населення (холери, малярії, черевного тифу, сибірки тощо). А сумарна вартість втрачених екосистемних послуг (за неповними оцінками) вже становить 5 млрд. 881,5. млн $ за рік
Під час наукових досліджень, проведених у вересні 2023 року, також зафіксовано аномальне перевищення потужності еквівалентної дози випромінювання радіаційного фону. У глибині він був помітно вищим, ніж над поверхнею - у середньому 1,9 рази, максимум - у 2,6 рази. Середній фон на поверхні ложа водосховища - 0,082 мкЗв/год., у глибині - 0,145 мкЗв/год., максимальний показник – 0,6 мкЗв/год.
Нещодавно ректор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, д.б.н., професор Олександр Бондар та група науковців у складі проректора з адміністративно-господарської роботи ДЕА Василя Коротецького, профільних фахівців Інституту водних проблем і меліорації НАН (Володимир Лищук) та Інституту геохімії навколишнього середовища НААН (ДанилоТуцький) здійснили додаткові польові дослідження на чотирьох станціях ложа водосховища в Дніпропетровській області. За допомогою безпілотного літального апарату (дрону) зі спеціальним датчиком на висоті 3-5 метрів за відповідною методикою вивчалася поверхня грунтів. Варто зазначити: успішне проведення заходу стало можливим завдяки підтримці воїнів окремого підрозділу ЗСУ.
По закінченню виконання запланованих досліджень у експрес-інтерв’ю Олександр Бондар зазначив: «Це вже третя наша поїздка. Дослідження проводяться з метою уточнення рівня радіаційного фону та якості поверхневих вод колишнього водосховища після сходження води. І якщо буде підтверджена наявність радіаційного забруднення, то дослідження триватимуть і в подальшому з метою визначення перспективи відновлення водосховища», - підкреслив учений.