10 вересня 2019 року у м. Харків відбулася XV Міжнародна науково-практична конференція "Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення" на базі науково-дослідної установи "Український науково-дослідний інститут екологічних проблем". Конференція проходила за підтримки Міністерства екології та природних ресурсів України, Національної академії наук України, ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», Приазовського державного технічного університету, Науково-дослідної установи «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» (УкрНДІЕП). На конференції були висвітлені проблеми, пов’язані з регіональною екологією, охороною атмосферного повітря та водних об’єктів, переробкою промислових і побутових відходів, моніторингом навколишнього природного середовища, радіоекологічною безпекою та екологічно чистими енергозберігаючими технологіями.
У заході також брали участь і виступили: Предстоятель ПЦУ Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній; народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко і член цього комітету народний депутат України Анжеліка Лабунська; начальник Національного центру управління та випробувань космічних засобів Володимир Присяжний; екс-міністр екології та природних ресурсів України Сергій Поляков, юні науковці Київського відділення екології Малої Академії наук України з керівником відділення - Володимиром Назаренком, представники установ та громадських екологічних організацій.
Щиросердно вітаю Вас з Днем екологічних знань!З повагою,
ректор
Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, доктор біологічних наук, професор, член-кор. НААНУ, заслужений діяч науки і техніки України Олександр Бондар
.jpg)
27 серпня 2019 р. у приміщенні Укрінформу (Київ, вул. Б. Хмельницького 8/16) відбулося урочисте підбиття підсумків Всеукраїнського конкурсу на кращу роботу про НАТО та державну політику у сфері євроатлантичної інтеграції журналістів на кращу роботу (теле- радіо та інші ЗМІ) з євроатлантичної інтеграції. У заході брали участь представники Кабінету Міністрів України, керівники теле-радіо компаній та друкованих ЗМІ. З вітальним словом виступили Віце-премєр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, а також Олександр Ободович - начальник Управління з питань телебачення і радіомовлення, євро- та євроатлантичної інтеграції. Диплом за перше місце у конкурсі Іванна Климпуш-Цинцадзе вручила директору Центру єропейської та євроатлантичної інтеграції Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Володимиру Гандзюрі за вагомий внесок у формування об’єктивного ставлення населення до євроатлантичної інтеграції, важливу роль екобезпеки у цій сфері і, зокрема, за високопрофесійні прямі ефіри з журналістом Андрієм Куликовим присвячені Річній національній програмі Україна-НАТО-2019.
15 серпня 2019 року ректор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Олександр Бондар ознайомився зі станом готовності спеціальної експериментально - аналітичної лабораторія Академії до практичних випробувань, зосередивши увагу на надійності та ефективності роботи технічного спорядження пересувної лабораторії. Він також наголосив на необхідності прискорення відповідного навчання обслуговуючого персоналу для належного виконання завдань.
У Державній екологічній академії післядипломної освіти та управління нині гаряча пора – вступники складають іспити на навчання за такими напрямками: спеціальність 193 «Геодезія та землеустрій» по спеціалізації землеустрій та адміністрування землекористування; спеціальність 101 «Екологія» по спеціалізації екологія та охорона навколишнього природного середовища. Як повідомив проректор з науково - педагогічної роботи Академії Георгій Фінін майбутні студенти ( сподіваємося, що абітурієнти складуть екзамени успішно) демонструють належний рівень знань.
На сьогодні одним із найважливіших завдань заповідної справи є збереження цінних природних комплексів. Проте його виконання ускладнюється за відсутності чіткого визначення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду на сучасних високоточних картографічних матеріалах. Така інформація необхідна для відображення згаданих даних у комплексі з інформацією державного земельного кадастру та можливістю їхнього цифрового суміщення й онлайн-перегляду на фоні актуальних космічних або аерофотознімків як на геопорталах Мінприроди, департаментів екології та природно-заповідного фонду ОДА, так і в якості окремого інформаційного шару на публічній кадастровій карті Держгеокадастру України. Це завдання можна виконати лише за умови запровадження відповідного механізму ведення геоінформаційної системи територій та об'єктів природно-заповідного фонду України. Керуючись вимогами Закону України «Про природно-заповідний фонд», п.п.2 п.10 Постанови Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2013р. Центром екології природокористування, заповідної справи та землеустрою ДЕА розроблена геоінформаційна система (ГІС) територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.
У п’ятницю, 02 серпня 2019 року, в Державній екологічній академії післядипломної освіти та управління в урочистій обстановці відбулося вручення дипломів магістра з екології випускникам- здобувачам вищої освіти в ДЕА за магістерським рівнем спеціальності 101- ЕКОЛОГІЯ (професійна кваліфікація- магістр з екології). Випускники, які тримали дипломи з відзнакою, одержали рекомендації Академії для продовження навчання в аспірантурі ДЕА. Вітаючи колишніх студентів з важливою подією у їхньому житті – успішним завершенням навчання - проректор з науково-педагогічної роботи Академії Георгії Фінін, зокрема зазначив, що всі студенти на випускних екзаменах засвідчили набутий високий рівень знань під час навчального процесу, і це, безумовно, позитивно впливатиме на їхню подальшу трудову діяльність у розбудові економіки та екологічної галузі країни.
31 липня 2019 року ректор Академії Олександр Бондар провів робочу зустріч з керівником експертної групи взаємодії з НАТО Секретаріату Кабінету Міністрів України Олексієм Генчевим. Бід час розмови ректор ознайомив гостя з науково-освітньою діяльністю Академії у напрямку екологізації освіти та розбудови екологічної галузі України, загострив увагу на екологічних проблемах та загрозах, особливо на Сході України, підкреслив важливість євроатлантичної інтеграції України та співпраці з НАТО й у сфері екологічної безпеки та збереженні довкілля.
16 липня в прямому ефірі на Громадському радіо директор Центру європейської та євроатлантичної інтеграції Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Володимир Гандзюра, який входить до складу міжвідомчої робочої групи з розроблення річних національних програм під егідою Комісії Україна-НАТО, відповідав на численні питання Андрія Куликова - від співпраці з НАТО у сфері екобезпеки до впливу політичної ситуації в Україні на вирішення екологічних проблем. Мова йшла і про Річну національну програму Україна-НАТО, і про роль НАТО у розвитку наукових досліджень в Україні (програма "Наука заради миру та безпеки"), у захороненні радіоактивних відходів (Вакуленчук, Цибулеве) тощо. Водночас Володимир Гандзюра поставив питання про провал інформаційної кампанії щодо євроатлантичної інтеграції України (чим, практично, зірвано виконання Постанови КМ № 109-р від 14.02.2018), причини та наслідки цього. Обговорено низку й інших нагальних проблем.
Як повідомили у ПрАТ «Київспецтранс» у Києві вже цього року з'являться понад 600 нових контейнерів для твердих побутових відходів, а зношені та пошкоджені вилучатимуться.
Новий безпечний конфайнмент, зведений на місці катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції. Це найбільша у світі мобільна металева конструкція – результат понад 20-ти років будування та планування, а також величезних зусиль України та міжнародної спільноти. ЄС був найголовнішим донором будівництва саркофагу, виділивши на нього 431 млн євро. Тепер Україна стає відповідальною за експлуатацію та обслуговування конструкції, а також за демонтаж первинного саркофагу, збудованого після аварії. Загалом, від 1991 року ЄС витратив близько 1 млрд євро допомоги Україні у питаннях ядерної безпеки. На сьогодні одним із головних завдань є завершення будівництва нового, безпечного (тимчасового сховища) зберігання використаного ядерного палива. І це буде іще одним значним кроком для перетворення трагічної аварії 1986 року на стабільне та екологічно безпечне місце.
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО РОЗРОБЛЕННЯ ПЕРШОЇ РЕДАКЦІЇ ПРОЕКТУ НАЦІОНАЛЬНОГО СТАНДАРТУ УКРАЇНИ