12 лютого 2020 року у Комітеті Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування відбулося засідання «круглого столу», на якому були розглянуті питання правового регулювання виробництва хутра в Україні. Відкриваючи засідання «КС» на тему: «Вдосконалення правового регулювання виробництва хутра в Україні», голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко зазначив, що «Цим заходом Комітет розпочинає цикл круглих столів з питань запобігання жорстокому поводженню із тваринами їх захисту, а також захисту флори і фауни в Україні», наголосивши, що першою розглядається саме галузь виробництва хутра, оскільки навколо неї склалася непроста ситуація: «Складність ситуації полягає в тому, що тут сплелися екологічні, соціально-економічні та інші проблеми», - сказав голова Комітету. Олег Бондаренко підкреслив, що у суспільстві наразі немає однозначної думки стосовно того, яким чином поводитися з виробництвом хутра в Україні. «Робота Комітету полягає саме в тому, щоб зібратися, вислухати всі сторони і найбільш конструктивно віднестися до тієї проблеми, що стоїть на порядку денному», - сказав він, додавши, що саме з огляду на це і було ініційовано засідання «круглого столу».У роботі «КС» брали участь і виступили народні депутати України, посадовці Уряду, Офісу Президента України, представники галузі звірівників, виробників хутра, а також громадських екологічних організацій.
Народний депутат, автор проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання хутрового виробництва в Україні» (№2360) Сергій Литвиненко поінформував, що розробив даний законопроект, зважаючи на проблеми, пов’язані із виробництвом хутра, висвітлені у ЗМІ та інших відкритих джерелах. Однак, за його словами, після більш детального вивчення даного питання, змінив свою думку. Сергій Литвиненко особисто ознайомився з виробництвом хутра на фермі з розведення норок під Києвом і продемонстрував учасникам круглого столу відеосюжети, відзняті там. У них - процес виробництва, а також спростовуються міфи, щодо діяльності такої галузі, серед яких: жорстоке поводження з тваринами; тварини є джерелом інфекцій; виробництво забруднює ґрунти і воду; застосування антибіотиків і хімії на фермі; страждання тварин під час забою тощо. Так, тварини утримуються в чистих, теплих приміщеннях, забезпечені збалансованим харчуванням і доглядом, їм робляться необхідні щеплення, забій здійснюється за допомогою газу, який безболісно паралізує мозок тварини. Організація виробництва відповідає європейським екологічним вимогам, на фермі не використовуються важкі метали та інші шкідливі для здоров’я людей речовини.
Окрім того, для годування норок використовують відходи тваринництва, що допомагає вирішувати питання їх утилізації птахофабрикам і підприємствам з переробки риби. Підсумовуючи надану інформацію, народний депутат зауважив, що запропонований ним законопроект не є актуальним, оскільки «дана ферма працює успішно і за стандартами». Проте він висловив думку щодо необхідності проведення інспекції інших підприємств галузі. Він також наголосив, що «галузь треба законодавчо врегулювати і розвивати за європейськими стандартами».
На засіданні також виступили автори альтернативного законопроекту щодо вдосконалення правового регулювання виробництва хутра в Україні (№2360-1) народні депутати Валерій Давиденко та Маргарита Шол, зазначивши, що виробництво хутра створює робочі місця в сільській місцевості, висловилися за розвиток галузі шляхом залучення інвестицій.
У свою чергу голова підкомітету з питань лісових ресурсів, об’єктів тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів та об’єктів природно-заповідного фонду Юлія Овчинникова підкреслила важливість теми, що розглядається, і висловилася за комплексний підхід до галузі виробництва хутра із пріоритетним врахуванням гуманітарних принципів.
Народний депутат Кіра Рудик виступила на підтримку заборони виробництва хутра в Україні, аргументуючи свою позицію «незначним економічним ефектом при значних екологічних проблемах – забруднення ґрунтів, води і повітря», підкресливши, що «Країни Європи вводять заборону на виробництво хутра і це виробництво переходить в Україну, де немає відповідного законодавчого регулювання».
Присутні на засіданні представники Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, а також Офісу Президента України висловилися на підтримку альтернативного законопроекту №2360-1 і за розвиток галузі звірівництва, яка приносить країні валютну виручку, інвестиції і створює робочі місця. Водночас, країна має контролювати забруднення навколишнього середовища.
«Україна займає один відсоток світового ринку виробництва хутра і має потенціал збільшити цей показник до 10%», - поінформували присутніх представники державних органів влади, додавши, що «галузь на ближчі роки має потенціал в 500 мільйонів євро інвестицій і створення 7,5 тисячі робочих місць».
Представники виробників хутра у своїх виступах закликали перевіряти інформацію, яка подається у ЗМІ та інших відкритих джерелах, і часто її метою є дискредитація норкових ферм. Вони наголосили, що норкові ферми в Україні: переробляють відходи тваринництва, що дозволяє економити кошти, які б витрачалися на будівництво відповідних переробних заводів; їх немає серед забруднювачів навколишнього середовища і не впливають на стан здоров’я місцевого населення; не використовують шкідливі хімічні речовини, оскільки не займаються обробкою і фарбуванням шкурок; створюють робочі місця, приносять інвестиції та валютну виручку державі.
Представники громадських екологічних організацій висловилися за заборону хутряних ферм в Україні, підкресливши , що, за їх інформацією, таку позицію поділяє більшість суспільства, наголосивши, що «заборона вже діє у 14 країнах Європи, однак бізнес чинить спротив».
Серед аргументів, які наводять опоненти виробництва хутра, такі: на фермах не можливо забезпечити природні потреби диких тварин - вони утримуються в малих клітках, без можливості рухатись, купатись, рити землю тощо; використовуються негуманні методи забою; надто малі надходження до бюджету від галузі (30 мільйонів гривень на рік); незначні обсяги утилізації відходів тваринництва і тушки норок самі є відходами і потребують утилізації; місцеве населення страждає від забруднення водойм, землі та повітря.
Підбиваючи підсумки роботи засідання «круглого столу» Голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко підкреслив важливість дискусії, зазначивши, що висловлені думки та аргументи враховуватимуться в подальшій законодавчій роботі Комітету.
