UA
EN
111
2222
UA
EN
Розділи

Чи загрожує Україні водний дефіцит? Висновки експертів

   Рада Національної безпеки і оборони України. 13 травня поточного року на засіданні робочої групи з питань безпеки водних ресурсів держави та забезпечення населення якісною питною водою в населених пунктах України було розглянуто нагальну проблему оптимізації використання наявних водних ресурсів усіма суб’єктами господарювання та забезпечення населення якісною питною водою. Секретар РНБО, Олексій Данілов зазначив, що ймовірність маловоддя вимагатиме оптимізації використання водних ресурсів та економного водоспоживання та звернув увагу на важливість проведення повної інвентаризації джерел підземних вод питної якості й артезіанських свердловин з метою залучення їх до систем водопостачання.
   Гідрометцентр України. Внаслідок значного недобору дощів та відсутності суттєвого водопілля річки України упродовж квітня (на 2-3 місяці раніше звичайних строків) поступово перейшли на ґрунтове живлення і їх водність в квітні була значно менша за середні показники - менше 40% квітневої норми і близька до витрат, які в багаторічному розрізі характерні для меженного періоду – липня-вересня. Відмічається дуже низька водність таких річок як Рось, Сула, Південний Буг. За квітень вільний об’єм Дніпровського каскаду водосховищ зменшився на 0,728 км3 від 3,293 км3 (1 квітня) до 2,565 км3 (30 квітня).
   У квітні в Україні переважали різного ступеню несприятливі агрометеорологічні умови для росту та розвитку всіх сільгоспкультур. Такі умови склалися внаслідок дефіциту опадів, великих коливань температури повітря (від нічних морозів до високих денних температур), інтенсивних та тривалих заморозків,  суховійних явищ.
   За період березень - квітень кількість опадів в Україні не перевищила  в основному 30 - 50% норми, у південних областях – 10-30% норми, при цьому в багатьох районах Одеської, Запорізької, Херсонської областей за цей період часу ефективних опадів не було майже зовсім. Внаслідок цього  відбувалася стрімка втрата продуктивної вологи із всіх шарів ґрунту під усіма сільгоспкультурами. Станом на 30 квітня повітряно-ґрунтова засуха різної інтенсивності спостерігалася на території південних та місцями у центральних областях. На багатьох площах в орному шарі ґрунту (0-20 см) запаси вологи  були вичерпані повністю. Збільшилися  площі із пошкодженими від засухи посівами. Найгірша ситуація була в Одеській області, де засуха тривала ще з другої половини літа 2019 р. Стан ранніх зернових культур на території Одещини переважав незадовільний, мала місце повна загибель посівів.
   Михайло Хорєв, в.о. Глови Держводагентства України. Останні роки в Україні були маловодними, й існує ймовірність виникнення водного дефіциту у басейнах деяких річок, які мають значне антропогенне навантаження.
   Держводагентство усе ж таки було змушене застосувати статтю 45 Водного кодексу України щодо пріоритетності використання води для питних і побутових потреб населення у період маловоддя та встановило режими роботи водосховищ з урахуванням обмежень об’ємів води, що пропускаються через турбіни Кременчуцької ГЕС.
   Залишається складною ситуація на р. Тетерів з наповненням водою водосховищ Відсічне і Денишівське, які є джерелами водопостачання міста Житомир. Для поліпшення цієї ситуації водогосподарські організації забезпечили скиди води з вищерозташованих штучних водних об'єктів, однак це не вирішило проблему в цілому. При Держводагентстві розпочала роботу експертна група з розробки стратегічних напрямків збереження водності в умовах маловоддя.
   Глобальне Водне Партнерство Центральної та Східної Європи, ГВП –Україна (ГВП ЦСЄ). Питання гідрологічної посухи має бути складовою Плану управління посухами (ПУП), Керівництво з підготовки якого було розроблене у 2015 р. ГВП ЦСЄ в рамках Програми інтегрованого управління посухами ГВП ЦСЄ - ВМО 2013-2015 рр. Керівництво розроблено відповідно вимог Водної рамкової директиви ЄС та політичних документів ЄС щодо посух та дефіциту води. Ключовий момент: якщо посухи визнаються країною явищем, що істотно впливає на значну територію та на соціальний та економічний розвиток країни, то ПУП мають окремо  розроблятися додатково до Планів управління річковими басейнами (схоже з Планами управління ризиками затоплення). Недостатньо тільки включати заходи щодо відповіді на посухи або посилення готовності громад до програми заходів ПУРБ.
   Світлана Краковська, к.ф.-м.н., завідуюча лабораторією прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України. Для науковців абсолютно очевидно, що зміна клімату відбулася й вона відбуватиметься надалі. Щоб компенсувати нинішню нестачу вологи у ґрунті й наповнити колодязі, дощі мають лити тижнями – цього не буде, натомість маємо локальні сильні зливи з градом. Для Одеської та інших південних областей прогноз не дуже оптимістичний, опадів влітку там буде ставати ще менше.
   Ми не будемо встигати адаптуватися до наслідків. Ми будемо будувати водосховища, але не матимемо ані найменшого шансу наповнити їх водою. “Пандемія” глобального потепління, якщо ми не змінимо підходів, буде страшнішою за COVID-19. Буде незворотною.
   Взагалі, прогнозується, що річна сума опадів не змінюватиметься суттєво. Але з підвищенням температури, по-перше, буде збільшуватися випаровування цих опадів і зростатиме дефіцит вологи, тобто, посушливість, і по-друге – збільшуватиметься частка сильних зливових опадів, які можуть спричиняти повені, особливо в гірських районах, та ерозію ґрунтів.
   Тобто, наша задача буде – зберегти ті опади, що випадатимуть, і зменшити випаровування. А ще – навчитися балансувати і застосовувати ті практики, які знають люди в посушливих країнах, наприклад, не переорювати ґрунт там, де і так немає вологи, застосовувати якісь інші практики ведення сільського господарства, зберігати рослинний покрив, і таке інше. Знову ж таки, головна теза – треба навчитися заощаджувати воду будь-де, не тільки у власних квартирах, а й на виробництві, де втрати води можуть сягати 90%, особливо в Україні. Маловоддя в річках вже стало проблемою України, і воно зачіпатиме велику частину населення.
   Опадів в Україні було мало впродовж минулого року, а Європу заливало. І це також прояв потепління, оскільки Україна розташована далі від океанів – чи то Атлантичного, чи то Північного Льодовитого, і від Індійського, тобто, ми від всіх океанів, які тут навколо, трохи подалі. З одного боку, ми не маємо такого серйозного впливу від них, але, з іншого боку – оскільки піднялася температура, пришвидшився колообіг води. Тобто швидше і більше випаровується вологи з поверхні океану, швидше формуються потужніші хмари і дуже багато дощів виливається в Європі – в кращому випадку, доходячи тільки до наших Карпат.
   Олексій Василюк, Українська природоохоронна група, Олексій Бурковський, Всеукраїнська екологічна ліга на Вебінар "Опустелювання України: чи можна його зупинити?". 54% - офіційна цифра розораності території України, але швидше за все це цифра досягає 60%, що є неприпустимим. Посуха і маловоддя, не дивлячись на дощі і навіть зливи, тепер з нами назавжди, так як антропогенне навантаження на територію перевищила екологічно допустиму, ґрунти деградували, втратили природний склад і тепер вода не просочується як раніше, поповнюючи ґрунтові води найближчого до поверхні підземного горизонту. Осушення боліт, вирубування лісу, видобуток торфу зневоднило річки Полісся. Допоможе тільки комплекс заходів щодо відновлення природного стану територій.
   Мар’яна Гинзула, Голова Служби екологічної інспекції у КП "Плесо", Член Комітету з охорони водних ресурсів та водного врядування, ПАЕУ. З вересня по травень цього року випало 153 мм вологи при нормі 211 мм (дані ГІДРОМЕТЦЕНТРУ). За 8 місяців кількість води і опадів зменшилась на 35 трильйонів літрів, це близько 10 Київських водосховищ. 70% потреб країни забезпечує басейн Дніпра, і до початку травня річка отримала лише половину кліматичної норми опадів. Травневі дощі не виправили ситуацію, бо дощі які пройшли у області «підняли» рівень води всього на 1 (один) см.
   Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління. Україна опинилася на порозі значного дефіциту наявних водних ресурсів для життєзабезпечення населення та економіки у зв’язку з гідрологічною посухою цього року, з другого боку – гостро постає питання гігієни і санітарії під час пандемії, викликаної COVID – 2019.
   Наша держава обрала євроінтеграційний шлях розвитку і має можливість застосовувати найкращі світові здобутки у своєму економічному розвитку. Імплементація  директив ЄС, виконання зобов’язань міжнародних конвенцій та угод дають неабиякий поштовх у досягненні Цілей Сталого Розвитку, які стали обов’язковими для виконання Україною.
   Доступ до води та санітарії включає забезпечення людини як кількісно, так і якісно цими послугами. Планування розподілу води (Allocation Planning) набуває все більшого значення у багатьох країнах по мірі зростання її дефіциту, що також сприяє вирішенню міжнародних, регіональних та місцевих конфліктів щодо доступу до води. Планування розподілу води - один із способів ефективного управління водними ресурсами країни, який дає можливість визначити, скільки води можна використати з підземних та поверхневих водних джерел, одночасно забезпечуючи стійкість ресурсу та захищаючи залежні від води екосистеми.
   Найкращою сучасною практикою сталого вирішення проблем якості та безпечності питної води багатьма країнами визнано метод планування безпеки води (Water Safety Planning) на основі аналізу і оцінки ризиків та запровадження заходів, які контролюють ці ризики на всіх етапах питного водопостачання: від джерела до крану споживача. На підставі ризик-орієнтованого планування розробляється План забезпечення безпеки води (ПЗБВ), який є робочим інструментом водоканалів та основою втілення програм розвитку місцевих громад в секторі водопостачання. Починаючи з 2009 року, ВООЗ розробила практичні керівництва щодо покрокової підготовки таких планів як для окремих водоканалів, так і для окремих громад (невеликих сільських) і груп споживачів (шкіл, медичних закладів), якими нині послуговуються Світова та Європейська асоціації операторів водопостачання – водоканалів. З 2010 року Нарадою Сторін Протоколу про воду та здоров’я до Конвенції ЄЕК ООН про охорону та використання трансграничних водотоків та міжнародних озер (1992 р.) ПЗБВ було визнано та рекомендовано країнам – сторонам Протоколу як основний інструмент його впровадження. Україна є Стороною Протоколу з 2003 року. У 2015 році ВООЗ розробила також Керівництво з підготовки Планів забезпечення безпеки санітарії (Sanitation Safety Plan), яке було затверджено 4-ою Нарадою Сторін Протоколу і рекомендовано урядам країн-сторін Протоколу до впровадження. Україна потребує адаптації цих Керівництв ВООЗ, законодавчого закріплення інструментів – Планів забезпечення безпеки води і санітарії та підготовки кадрів для впровадження їх на місцях.
  Враховуючи вищевикладене, Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, як провідна наукова організація Міністерства енергетики та захисту довкілля України, пропонує рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити заінтересованим ЦОВВ невідкладно розпочати підготовку вищевказаних документів.
Анонси
Дату проведення курсів буде визначено після формування групи слухачів (кількість місць обмежена), про що буде повідомлено всім заявникам і буде надіслано пакет договірної документації та рахунок на оплату.  Орієнтовно початок проведення курсів планується у другій декаді березня 2024 року....
22.02.2024
Постійно діючі курси відбудуться у дистанційному режимі.Мета – підвищення кваліфікації та професійної компетенції у вирішенні пріоритетних екологічних завдань у сфері поводження з небезпечними відходами. В процесі навчання слухачі набудуть знання щодо нормативно-правових вимог у сфери по...
29.11.2023
Шановні колеги! Запрошуємо Вас взяти участь у міжнародній конференції «ЗЕЛЕНА ЕКОНОМІКА ТА НИЗЬКОВУГЛЕЦЕВИЙ РОЗВИТОК: ПОРЯДОК ДЕННИЙ ДЛЯ УКРАЇНИ», яка відбудеться 15 грудня 2023р. (Україна, м. Київ)
13.11.2023

A PHP Error was encountered

Severity: Core Warning

Message: PHP Startup: Unable to load dynamic library '/usr/local/php54/lib/php/extensions/no-debug-non-zts-20100525/fileinfo.so' - Cannot open "/usr/local/php54/lib/php/extensions/no-debug-non-zts-20100525/fileinfo.so"

Filename: Unknown

Line Number: 0

Backtrace: